1. Словник української мови у 20 томах

астролябія

АСТРОЛЯ́БІЯ, ї, ж.

Прилад для вимірювання кутів, за допомогою якого до XVIII ст. визначали положення небесних світил, а пізніше робили геодезичні вимірювання.

Треба було розмежувать землю. Кацавейченко .. й каже мені: бери астролябію – поїдемо! (І. Карпенко-Карий);

Підійшов тонкий, як жердина, землемір із старою астролябією в руках і попросив, щоб довірили йому розділяти (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астролябія — астроля́бія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. астролябія — Кутомірка, див. секстант Словник чужослів Павло Штепа
  3. астролябія — -ї, ж., геод., астр. Прилад для вимірювання кутів, з допомогою якого до 18 ст. визначали положення небесних світил, а згодом робили геодезичні вимірювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. астролябія — астроля́бія (від астро... і грец. λαβή – хапання) кутомірний прилад для геодезичних вимірювань. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. астролябія — Астроля́бія, -бії, -бією; -ля́бії, -бій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. астролябія — АСТРОЛЯ́БІЯ, ї, ж., геод., астр. Прилад для вимірювання кутів, з допомогою якого до XVIII ст. визначали положення небесних світил, а пізніше робили геодезичні вимірювання. Словник української мови в 11 томах