асфіксія

АСФІ́КСІ́Я, ї, ж.

Хворобливий стан, який виникає внаслідок нестачі в крові кисню і надміру вуглекислоти (характеризується тяжким розладом дихання і кровообігу).

Асфіксія новонародженого.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асфіксія — асфі́ксія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. асфіксія — (мед.) киснебрак, див. аноксія Словник чужослів Павло Штепа
  3. асфіксія — -ї, ж. Різкий розлад дихання, який виникає внаслідок нестачі в крові кисню і надміру вуглекислоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. асфіксія — асфіксі́я (грец. ασφυξία, букв. – відсутність пульсу, ядуха) різкий розлад дихання, який виникає внаслідок нестачі в крові кисню і надміру вуглекислоти. Словник іншомовних слів Мельничука