асцит
АСЦИ́Т, у, ч., мед.
Патологічне скупчення рідини в черевній порожнині; черевна водянка.
Асцит спостерігається при деяких формах анемій, захворюваннях серця, печінки (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- асцит — асци́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- асцит — (мед.) черевоводянка Словник чужослів Павло Штепа
- асцит — -у, ч. Патологічне скупчення рідини в черевній порожнині людини і тварин при захворюваннях серця, печінки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- асцит — асци́т (грец. άσκίτης – черевна водянка, від ασκός – шкіряний міх для зберігання рідини, живіт) патологічне скупчення рідини в черевній порожнині людини і тварин при захворюваннях серця, печінки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука