атакувальник
АТАКУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто атакує.
Атакувальники Бастилії свого часу стерли шляхетний заклад пенітенціарної системи з поверхні землі (із журн.);
Організація наступальних дій футболістів завершувалася першою ж неточною передачею, після якої наші атакувальники здивовано дивились один на одного (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me