атакувальник

АТАКУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто атакує.

Атакувальники Бастилії свого часу стерли шляхетний заклад пенітенціарної системи з поверхні землі (із журн.);

Організація наступальних дій футболістів завершувалася першою ж неточною передачею, після якої наші атакувальники здивовано дивились один на одного (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me