1. Словник української мови у 20 томах

атиреоз

АТИРЕО́З, у, ч., мед.

Природжене або набуте порушення функції щитоподібної залози.

Природжений атиреоз викликає затримку фізичного й психічного розвитку людини (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атиреоз — атирео́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. атиреоз — -у, ч. Природжений або набутий розлад функції щитовидної залози. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. атиреоз — атирео́з (від а... і грец. θυρεός – щит) природжене або набуте випадіння функції щитовидної залози. Словник іншомовних слів Мельничука