атрофувати

АТРОФУВА́ТИ, у́є, у́ють, недок. і док., що.

1. біол. Зменшувати розміри окремих органів чи тканин організму, що приводить до втрати їх життєдіяльності.

Наркотики поступово атрофують мозок (з навч. літ.).

2. перен. Позбавляти можливості якісного сприйняття чого-небудь.

Часте повторювання одних і тих же думок атрофує первинну свіжість сприймання (з газ.);

Атрофувати сумління.