аудіоплеєр

АУДІОПЛЕ́ЄР, а, ч.

Компактний переносний апарат для запису та відтворення звуку з магнітного чи цифрового носія.

Багатофункціональний аудіоплеєр може легко перекодувати музику з одного формату в інший, записувати звук із мікрофона або іншого звукового пристрою тощо (з наук.-попул. літ.);

Вбудований аудіоплеєр телефона підтримує цілу низку форматів для звукових файлів (з мови реклами);

Нова модель аудіоплеєра забезпечує чудову якість звучання завдяки вбудованому цифровому підсилювачу звуку (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me