афганець

АФГА́НЕЦЬ, нця, ч.

1. Див. афга́нці.

2. розм. Учасник війни в Афганістані (1979–1989).

Слова В. Симоненка “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину” викарбувані на пам'ятнику афганцям, що знаходиться на одній із центральних площ Черкас (із журн.);

Керівники держави поклали квіти до пам'ятника загиблим воїнам-афганцям у Києві (з газ.);

Афганці зібралися у храмі пом'янути загиблих товаришів (з газ.);

Перед учнями виступив колишній афганець, що підірвався на міні, коли виносив пораненого командира роти з поля бою (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. афганець — афга́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. афганець — Афга́нець, -нця; афга́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. афганець — АФГА́НЕЦЬ див. афга́нці. Словник української мови в 11 томах