1. Словник української мови у 20 томах

афішування

АФІШУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. афішува́ти.

– Віра – це не прилюдне афішування, не биття поклонів, ні. Бог присутній у твоєму серці (Р. Федорів);

Ніколи вона не соромиться спитати, коли чого не розуміє або не знає. Одразу видно: цікавиться не для афішування своєї жадоби знань, допитливості або навіть просто задля світської балаканини, – а справді хоче багато знати (О. Іваненко);

Для авангардизму характерне безапеляційне заперечення традиції, афішування епатажу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. афішування — -я, с. Дія за знач. афішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. афішування — афішува́ння (від франц. afficher – виставляти напоказ) виставлення напоказ, щоб виділитися, часто безпідставне. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. афішування — Афішува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. афішування — рос. афиширование (фр. afficher — виставляти напоказ) — виставляння напоказ, щоб виділитися, часто безпідставне. Eкономічна енциклопедія