ахілія
АХІЛІ́Я, ї, ж., мед.
Відсутність соляної кислоти і пепсину в шлунковому соку.
У 24 % випадків хронічний панкреатит має ідіопатичне походження (жовчнокам'яна хвороба, стан після видалення жовчного міхура, шлункова ахілія) і лише в 1 % випадків хронічний панкреатит має спадкову етіологію (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ахілія — ахілі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ахілія — АХІЛІЯ – АХОЛІЯ Ахілія, -ї, ор. -єю. Відсутність соляної кислоти та ферментів (зокрема, пепсину) в шлунковому соку, зумовлена пригніченням діяльності залоз стінки шлунку. Ахолія. Припинення надходження жовчі в кишечник, що спричинює жовтяницю (переважно при закупоренні загального жовчного протоку). Літературне слововживання
- ахілія — -ї, ж. Відсутність соляної кислоти та ферментів, зокрема пепсину, в шлунковому соці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ахілія — ахілі́я (від а... і грец. χνλός – сік) відсутність соляної кислоти та пепсину у шлунковому соці. Словник іншомовних слів Мельничука