ашкеназі
АШКЕНА́ЗІ, мн., невідм.
Європейські євреї.
У XVI–XVII ст. в Україні поселяються вихідці з Польщі – ашкеназі, тобто європейські євреї, які розмовляли мовою германської групи індоєвропейської сім'ї (ідиш) (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me