ашкеназі

АШКЕНА́ЗІ, мн., невідм.

Європейські євреї.

У XVI–XVII ст. в Україні поселяються вихідці з Польщі – ашкеназі, тобто європейські євреї, які розмовляли мовою германської групи індоєвропейської сім'ї (ідиш) (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me