бабезіоз

БАБЕЗІО́З, у, ч., вет., мед.

Інфекційне захворювання, спричинюване бабезіями.

Бабезіоз супроводжується підвищеною температурою, анемією, жовтяницею слизових оболонок тварини (з наук.-попул. літ.);

Уперше бабезіоз у людини було діагностовано у 1957 році (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабезіоз — -у, ч. Інвазійна хвороба великої рогатої худоби, овець, кіз. Великий тлумачний словник сучасної мови