бабезіоз
БАБЕЗІО́З, у, ч., вет., мед.
Інфекційне захворювання, спричинюване бабезіями.
Бабезіоз супроводжується підвищеною температурою, анемією, жовтяницею слизових оболонок тварини (з наук.-попул. літ.);
Уперше бабезіоз у людини було діагностовано у 1957 році (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабезіоз — -у, ч. Інвазійна хвороба великої рогатої худоби, овець, кіз. Великий тлумачний словник сучасної мови