бабинець

БАБИ́НЕЦЬ, нця, ч.

1. Окреме місце в церкві, де стоять жінки.

Церква була зовсім порожня, тільки в бабинці стояли три баби в намітках (І. Нечуй-Левицький);

З усіх кутків бабинця, як на знак, починають баби голосно сякатися (М. Коцюбинський).

2. архт. Західна частина тризрубної православної культової споруди в українському дерев'яному храмобудуванні.

Три зруби, укладені в напрямку схiд – захід, з яких середній зруб за параметрами більший, утворюють класичний тип української тризрубної церкви з відповідними примiщеннями – вівтар, нава, бабинець (з наук. літ.);

Гримнула на дзвіниці гармата, чорна намітка диму осіла на заметі лівого бабинця (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабинець — Ба́бинець: — місце для жінок у церкві [16] Словник з творів Івана Франка
  2. бабинець — бабине́ць іменник чоловічого роду окреме місце в церкві для жінок розм. Орфографічний словник української мови
  3. бабинець — Нця. Окреме місце в церкві, де стоять жінки. Молодиці й дівчата заступили ввесь бабинець і притвор (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
  4. бабинець — див. притвор Словник церковно-обрядової термінології
  5. бабинець — -нця, ч. Окреме місце в церкві, де стоять жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бабинець — див. дитина Словник синонімів Вусика
  7. бабинець — Окреме місце в храмі, де стоять жінки. Універсальний словник-енциклопедія
  8. бабинець — Баби́нець, -нця, -нцеві, в -нці; -би́нці, -нців, -нцям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бабинець — БАБИНЕ́ЦЬ, нця, ч. Окреме місце в церкві, де стоять жінки. Церква була зовсім порожня, тільки в бабинці стояли три баби в намітках (Н.-Лев., II, 1956, 268); З усіх кутків бабинця, як на знак, починають баби голосно сякатися (Коцюб., І, 1955, 88). Словник української мови в 11 томах
  10. бабинець — (укр.) Західна частина дерев'яної церкви, розташована перед молитовним залом (порівн. нартекс, притвор). Спочатку виділялася для жінок (баб), звідкіля походить назва. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. бабинець — Бабинець, -нця м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13. Словник української мови Грінченка