бабинець
БАБИ́НЕЦЬ, нця, ч.
1. Окреме місце в церкві, де стоять жінки.
Церква була зовсім порожня, тільки в бабинці стояли три баби в намітках (І. Нечуй-Левицький);
З усіх кутків бабинця, як на знак, починають баби голосно сякатися (М. Коцюбинський).
2. архт. Західна частина тризрубної православної культової споруди в українському дерев'яному храмобудуванні.
Три зруби, укладені в напрямку схiд – захід, з яких середній зруб за параметрами більший, утворюють класичний тип української тризрубної церкви з відповідними примiщеннями – вівтар, нава, бабинець (з наук. літ.);
Гримнула на дзвіниці гармата, чорна намітка диму осіла на заметі лівого бабинця (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабинець — Ба́бинець: — місце для жінок у церкві [16] Словник з творів Івана Франка
- бабинець — бабине́ць іменник чоловічого роду окреме місце в церкві для жінок розм. Орфографічний словник української мови
- бабинець — Нця. Окреме місце в церкві, де стоять жінки. Молодиці й дівчата заступили ввесь бабинець і притвор (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
- бабинець — див. притвор Словник церковно-обрядової термінології
- бабинець — -нця, ч. Окреме місце в церкві, де стоять жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабинець — див. дитина Словник синонімів Вусика
- бабинець — Окреме місце в храмі, де стоять жінки. Універсальний словник-енциклопедія
- бабинець — Баби́нець, -нця, -нцеві, в -нці; -би́нці, -нців, -нцям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бабинець — БАБИНЕ́ЦЬ, нця, ч. Окреме місце в церкві, де стоять жінки. Церква була зовсім порожня, тільки в бабинці стояли три баби в намітках (Н.-Лев., II, 1956, 268); З усіх кутків бабинця, як на знак, починають баби голосно сякатися (Коцюб., І, 1955, 88). Словник української мови в 11 томах
- бабинець — (укр.) Західна частина дерев'яної церкви, розташована перед молитовним залом (порівн. нартекс, притвор). Спочатку виділялася для жінок (баб), звідкіля походить назва. Архітектура і монументальне мистецтво
- бабинець — Бабинець, -нця м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13. Словник української мови Грінченка