бабусенька
БАБУ́СЕНЬКА, и, ж.
Пестл. до бабу́ся.
– Бабусенько, голубонько. Серце моє, ненько! (Т. Шевченко);
Бабусенька була розумниця велика (Л. Глібов);
І згадав свою бабусеньку... Ось іде вона в садок, Щоб нащось нарвати на зиму В'язку жовтих нагідок (О. Олесь);
А ще раз, бабусенько, розкажіть про вхід Христов до Єрусалима (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабусенька — бабу́сенька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бабусенька — -и, ж. Пестл. до бабуся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабусенька — Бабу́сенька, -ньки, -ньці; -сеньки, -сеньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бабусенька — БАБУ́СЕНЬКА, и, ж. Пестл. до бабу́ся. — Бабусенько, голубонько. Серце моє, ненько! (Шевч., І, 1951, 51); Бабусенька була розумниця велика (Гл., Вибр., 1957, 153); І згадав свою бабусеньку… Ось іде вона в садок, Щоб нащось нарвати на зиму В’язку жовтих нагідок (Олесь, Вибр., 1958, 167). Словник української мови в 11 томах