багатозвучний
БАГАТОЗВУ́ЧНИЙ, а, е.
Який має кілька (багато) звуків.
Остюкові закортіло побачити в себе інших жінок, почути з їхніх уст прекрасну вимову багатозвучних слів, завмерти від їхнього мелодійного сміху (Ю. Яновський);
Фестиваль має бути різноманітним, багатозвучним і багатоголосим (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багатозвучний — багатозву́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- багатозвучний — див. різний Словник синонімів Вусика