багатосімейний
БАГАТОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е.
Який має троє і більше дітей, велику сім'ю; великосімейний.
Це було тихе дівча, вигнане з села злиднями багатосімейної родини, вигнане назавжди, без надії вернутись під обсмикану батьківську стріху (В. Підмогильний);
// у знач. ім. багатосіме́йний, ного, ч.
– Побоявся, батьку. – Ти, і побоявся!? Чого!? – Що пожалієте багатосімейного і не пошлете в розвідку. А в мене особисті рахунки з фашистами (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багатосімейний — багатосіме́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- багатосімейний — Великородинний Словник чужослів Павло Штепа
- багатосімейний — -а, -е. Який має багато дітей, велику сім'ю; великосімейний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багатосімейний — див. спільний Словник синонімів Вусика
- багатосімейний — БАГАТОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Який має багато дітей, велику сім’ю; великосімейний. Словник української мови в 11 томах