багатосімейний

БАГАТОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е.

Який має троє і більше дітей, велику сім'ю; великосімейний.

Це було тихе дівча, вигнане з села злиднями багатосімейної родини, вигнане назавжди, без надії вернутись під обсмикану батьківську стріху (В. Підмогильний);

// у знач. ім. багатосіме́йний, ного, ч.

– Побоявся, батьку. – Ти, і побоявся!? Чого!? – Що пожалієте багатосімейного і не пошлете в розвідку. А в мене особисті рахунки з фашистами (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатосімейний — багатосіме́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. багатосімейний — Великородинний Словник чужослів Павло Штепа
  3. багатосімейний — -а, -е. Який має багато дітей, велику сім'ю; великосімейний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. багатосімейний — див. спільний Словник синонімів Вусика
  5. багатосімейний — БАГАТОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Який має багато дітей, велику сім’ю; великосімейний. Словник української мови в 11 томах