багаточленний
БАГАТОЧЛЕ́ННИЙ, а, е.
Який має кілька (багато) членів.
Особливістю атрибутивних словосполучень в англійській мові є існування так званих багаточленних атрибутивних груп із складними семантичними зв'язками всередині групи (з наук. літ.);
Українськими математиками розроблено метод факторизації багаточленних матриць над різними полями (з наук. літ.);
Багаточленні фразеологізми, що мають форму предикативного словосполучення, крім підмета й присудка, як обов'язковий компонент мають також другорядні члени (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багаточленний — багаточле́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- багаточленний — -а, -е. Який має декілька (багато) членів. Великий тлумачний словник сучасної мови