1. Словник української мови у 20 томах

багатющий

БАГАТЮ́ЩИЙ, а, е.

Дуже багатий.

– Чи то правда, що він багатющий? (І. Нечуй-Левицький);

А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі у багатющий плодородний край? (О. Донченко);

Шах був у багатющому східному халаті (з мемуарної літ.);

Іван Якович Франко залишив після себе не тільки величезну художню і публіцистичну, але й багатющу наукову спадщину (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатющий — багатю́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. багатющий — -а, -е. Дуже багатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багатющий — див. багатий Словник синонімів Вусика
  4. багатющий — Багатю́щий, -ща, -ще; -тю́щі, -щих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. багатющий — БАГАТЮ́ЩИЙ, а, е. Дуже багатий. — Чи то правда, що він багатющий? (Н.-Лев., III, 1956, 363); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі у багатющий плодородний край? (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. багатющий — Багатющий, -а, -е Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134. Словник української мови Грінченка