бажальний

БАЖА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який вказує на бажаність здійснення певної дії або процесу.

У “Граматиці” М. Смотрицького дієслово має три особи, причому наказовий і бажальний спосіб не мають форм першої особи однини (з наук. літ.);

Бажальний спосіб дієслова згадується в науковій праці І. Ужевича (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бажальний — бажа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бажальний — -а, -е: Бажальне речення — див. оптативне речення. Великий тлумачний словник сучасної мови