1. Словник української мови у 20 томах

базарище

БАЗА́РИЩЕ, а, с.

Місце, де завжди буває базар.

Як пішов дідище да на базарище (П. Чубинський);

На базарищі стояв гамір (С. Воскрекасенко);

Все було новим, незвичним для хлопців: і неозорий простір неспокійного моря, і візантійські триреми під велетенськими вітрилами, і гомінливі базарища на майданах чужинецьких городищ (О. Бердник);

Двадцять снігів стануло відтоді, коли востаннє танцював на запорозькому базарищі (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базарище — база́рище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. базарище — -а, с. Місце, де завжди буває базар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. базарище — БАЗА́РИЩЕ, а, с. Місце, де завжди буває базар. Як пішов дідище да на базарище (Чуб., V, 1874, 842); На базарищі стояв гамір (Воскр., Весна.., 1939, 11). Словник української мови в 11 томах
  4. базарище — Базарище, -ща с. Мѣсто, гдѣ собирается базаръ. Як пішов дідище та на базарище. Чуб. V. 842. Словник української мови Грінченка