базилік

БАЗИЛІ́К, у, ч.

Кущова або напівкущова трав'яниста рослина родини губоцвітих.

У дощову погоду і спекотні вітряні дні базиліку не збирають, бо дуже знижується вихід ефірної олії (з наук. літ.);

Деякі види базиліку ефіроносні й мають промислове значення – їх використовують як прянощі, ароматизатори, а також застосовують у медицині (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базилік — базилі́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. базилік — -у, ч. Кущова або напівкущова трав'яниста рослина, деякі види якої ефіроносні та мають промислове значення; васильки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. базилік — ВАСИЛЬКИ́ (кущова або напівкущова трав'яниста рослина з запашними синіми квітами), БАЗИЛІ́К. Стежка повилась понад скелистим берегом, ніби десь по степу між кущами деревію, материнки та польових васильків (І. Словник синонімів української мови
  4. базилік — БАЗИЛІ́К, у, ч. (Ocimum Basilicum). Кущова або напівкущова трав’яниста рослина, деякі види якої ефіроносні і мають промислове значення; васильки. У дощову погоду і жаркі вітряні дні базиліку не збирають, бо дуже знижується вихід ефірної олії (Ол. та ефір. культ., 1956, 325). Словник української мови в 11 томах