1. Словник української мови у 20 томах

базувати

БАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

Робити що-небудь на якійсь базі (у 2 знач.), основі, ставити що-небудь на якусь основу, базу; ґрунтувати.

Братання між українцями і поляками було небезпечним для австрійського цісаря, який саме і базував своє управління багатонаціональною імперією на ворожнечі між народами (Р. Горак);

Твори Валерія Шевчука продовжують традиції української класичної літератури, яка свою поетику базувала на увазі до людини, співчутті до неї (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базувати — базува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. базувати — Основувати, оснувати, обґрунтовувати, обгрунтувати, пообгрунтовувати, уґрунтовувати, уґрунтувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. базувати — -ую, -уєш, недок., перех. Робити що-небудь на якійсь базі (у 2 знач.), основі, ставити що-небудь на якусь основу, базу; ґрунтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. базувати — ГРУНТУВА́ТИ (на чому — робити що-небудь на якійсь основі), БАЗУВА́ТИ, БУДУВА́ТИ, ОПИРА́ТИ. — Док.: побудува́ти, опе́рти. Грунтувати план на реальних передумовах; Багато економістів виступає за... Словник синонімів української мови
  5. базувати — БАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Робити що-небудь на якійсь базі (в 2 знач.), основі, ставити що-небудь на якусь основу, базу; грунтувати. Багато економістів виступає за те, щоб базувати планування і облік на кінцевій продукції (Ком. Укр., 3, 1966, 57). Словник української мови в 11 томах
  6. базувати — Базувати, -зую, -єш гл. Играть на контрабасѣ. МУЕ. III. 57. Словник української мови Грінченка