1. Словник української мови у 20 томах

байдарка

БАЙДА́РКА, и, ж.

1. Зменш. до байда́ра.

По затоці снували байдарки (Леся Українка);

Там [у Зеленому Камені] виробляли байдарки, що славилися своєю легкістю та швидкістю (М. Трублаїні);

Неподалік тихо стукнулася об берег байдарка (Р. Іваничук).

2. Спортивний човен для одного або кількох веслярів, що веслують дволопатевими веслами.

Він уявляє її собі по тому фото, що найбільше було йому до вподоби: на березі моря, біля байдарки, з веслом у руці... (О. Гончар);

Змагання з веслування на байдарках і каное входили до програми спартакіади (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байдарка — байда́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. байдарка — -и, ж. 1》 Зменш. до байдара. 2》 Спортивний човен з закритим верхом, в якому є отвір для одного або двох гребців, що гребуть дволопатевими веслами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байдарка — ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РА діал., ЧОРТОПХА́ЙКА жарт.; БАЙДА́РА (велике судно — в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́К заст. (великий); ДУБ іст., діал. Словник синонімів української мови
  4. байдарка — БАЙДА́РКА, и, ж. 1. Зменш. до байда́ра. По затоці снували байдарки (Л. Укр., III, 1952, 622); Там [у Зеленому Камені] виробляли байдарки, що славилися своєю легкістю та швидкістю (Трубл., II, 1955, 222). Словник української мови в 11 томах