байкер
БА́ЙКЕР, а, ч.
Член неформальної молодіжної групи мотоциклістів-любителів.
На відміну від звичайних мотоциклістів у байкерів мотоцикл є частиною способу життя. Характерним також є об’єднання з однодумцями на основі цього способу життя (із журн.);
Під час відкриття ралі найколоритнішими фігурами були байкери, які провели свій парад (із журн.);
Якось довелося спілкуватися з байкером, який зізнався: “Їздив раніше верхи, але покинув це і пересів на байк після того, як зрозумів, що кінь розумніший за мене” (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- байкер — ба́йкер іменник чоловічого роду, істота мотоцикліст розм. Орфографічний словник української мови
- байкер — А, ч. Мотоцикліст, представник окремої субкультури. Зазвичай має особливі прикмети стилю: бандан на голові, косуху, шкіряні штани або затерті джинси, багато перснів. Музичні уподобання байкерів — важкі стилі. Словник сучасного українського сленгу