байкер

БА́ЙКЕР, а, ч.

Член неформальної молодіжної групи мотоциклістів-любителів.

На відміну від звичайних мотоциклістів у байкерів мотоцикл є частиною способу життя. Характерним також є об’єднання з однодумцями на основі цього способу життя (із журн.);

Під час відкриття ралі найколоритнішими фігурами були байкери, які провели свій парад (із журн.);

Якось довелося спілкуватися з байкером, який зізнався: “Їздив раніше верхи, але покинув це і пересів на байк після того, як зрозумів, що кінь розумніший за мене” (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байкер — ба́йкер іменник чоловічого роду, істота мотоцикліст розм. Орфографічний словник української мови
  2. байкер — А, ч. Мотоцикліст, представник окремої субкультури. Зазвичай має особливі прикмети стилю: бандан на голові, косуху, шкіряні штани або затерті джинси, багато перснів. Музичні уподобання байкерів — важкі стилі. Словник сучасного українського сленгу