1. Словник української мови у 20 томах

байрачний

БАЙРА́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до байра́к.

Байрачні чагарники густішали, заважали швидкій їзді (Іван Ле);

// Характерний для байраку.

Степова зона характеризується наявністю лісової рослинності байрачного типу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байрачний — байра́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. байрачний — -а, -е. Прикм. до байрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байрачний — Байра́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. байрачний — БАЙРА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до байра́к. Байрачні чагарники густішали, заважали швидкій їзді (Ле, Побратими, 1954, 37); // Характерний для байраку. Степова зона характеризується наявністю лісової рослинності байрачного типу (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 14). Словник української мови в 11 томах
  5. байрачний — Байрачний, -а, -е Принадлежащій, относящійся къ байраку 1, буерачный, овражистый. Словник української мови Грінченка