байстрюча
БАЙСТРЮЧА́, а́ти, с., заст., зневажл.
Те саме, що байстря́.
Воно ж мале та ще й напівсирота, або, як Бубиренчиха каже, “байстрюча”, хоча ми цього слова уникаєм, вловлюючи в ньому образу (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- байстрюча — -ати, с., зневажл., лайл. Те саме, що байстря. Великий тлумачний словник сучасної мови