1. Словник української мови у 20 томах

бакай

БАКА́Й, я́, ч., розм.

1. Вибій з водою, калюжа на дорозі; баюра.

Їдуть наші молодцями, Навмання, скрізь манівцями; Бакаї .. Їм ніпочім (І. Манжура);

А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (В. Кучер).

2. Глибока яма в річці, ставку.

Вона [річечка] повиривала на своєму шляху глибокі темні бакаї, і в них, виставляючи круглі, як веретена, спини, плавала форель (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бакай — -я, ч., діал. 1》 Вибій з водою, калюжа на дорозі; баюра. 2》 Глибока яма в річці, ставку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Бакай — Бака́й прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. бакай — див. яма Словник синонімів Вусика
  4. бакай — КАЛЮ́ЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІ́Г (заглибина з гряззю); БАЮ́РА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБА́НЯ, КАЛАБА́НЯ розм., КАЛАБА́ТИНА діал., БАКА́Й діал., КОВТЬО́БА діал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Словник синонімів української мови
  5. бакай — БАКА́Й, я́, ч., діал. 1. Вибій з водою, калюжа на дорозі; баюра. Їдуть наші молодцями, Навмання, скрізь манівцями; Бакаї.. Їм ніпочім (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. бакай — Бакай, -кая м. 1) Глубокая яма въ рѣкѣ, прудѣ. Сим. 145. Екат. 2) Грязный, наполненный водою ухабъ на дорогѣ, выбоина, ложбина, посрединѣ которой лужа. Конст. у. Мнж. 176. Кіевск. у. Поїхали вони раз колодки возити... та і загрюзились у бакаї. Мнж. 9. см. баюра, банджюр. Словник української мови Грінченка