бакалаврат
БАКАЛАВРА́Т, рідше БАКАЛАВРІА́Т, у, ч.
1. Форма чотири- або п'ятирічного навчання студентів, яка забезпечує вищу базову освіту та ступінь бакалавра за результатами бакалаврської роботи або державних іспитів.
2. розм. Відділення, факультет у вищому навчальному закладі з такою формою навчання.
Закінчити бакалаврат їй не вдалося (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бакалаврат — бакалавра́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови