1. Словник української мови у 20 томах

бакалійниця

БАКАЛІ́ЙНИЦЯ, і, ж.

Жін. до бакалі́йник.

Одній бакалійниці я щодня приносив яблука, які заробляв, віддавав їй усі, а вона мені давала крупи, вермішелі (з мемуарної літ.);

Мама героїні роману була бакалійницею, що вплинуло на лексикон доньки, зробивши його вельми специфічним (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бакалійниця — бакалі́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бакалійниця — -і. Жін. до бакалійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бакалійниця — Бакалі́йниця, -ці, -цею, -це! -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бакалійниця — Бакалійниця, -ці ж. Торговка бакалейными товарами. Словник української мови Грінченка