бакени
БА́КЕНИ, ів, мн. (одн. ба́кен, а, ч.), заст.
Те саме, що бакенба́рди.
Латинським учителем був вже немолодий чоловік, Заторський звався; ходив з бакенами (А. Свидницький);
Чорно-сині бакени його [Ганса Штора] були розтріпані, волосся скудовчене (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me