бактеріовловлювач

БАКТЕРІОВЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч.

Апарат для виділення з повітря мікроорганізмів з метою дослідження його бактеріальної зараженості.

В аспіраційному бактеріовловлювачі повітря просмоктується через бактеріальні фільтри, рідкі поживні середовища або над поверхнею твердих поживних середовищ (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me