баламкати

БАЛА́МКАТИ, аю, аєш, недок., діал.

1. Бити в дзвін; дзвонити.

На дзвіниці .. монотонно баламкав одинокий дзвін (В. Гжицький);

На цвинтарі співали дівчата... Весь час в неладі баламкали дзвони (У. Самчук);

Десь аж під рахманними хмарами .. мелодійно баламкали дзвони (І. Нижник).

2. Недбало махати.

А впорожні йшла [Улянка] помалу, човгаючи ногами і безсило баламкаючи руками (Леся Українка);

Гей, гей! Сів на ліжку і баламкав ногами (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баламкати — Бала́мкати: — коливатися [13] Словник з творів Івана Франка
  2. баламкати — бала́мкати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. баламкати — -аю, -аєш, недок., діал. 1》 Бити в дзвін; дзвонити. 2》 Недбало махати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. баламкати — бала́мкати хитати, гойдати (ср, ст): Даньо й Марчик сиділи на лавці, їли морозиво, баламкали ногами і сперечалися, хто буде перший їхати ровером; було просто супер – канікули (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. баламкати — див. дзвонити Словник синонімів Вусика
  6. баламкати — ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. баламкати — БАЛА́МКАТИ, аю, аєш, недок., діал. 1. Бити в дзвін; дзвонити. На дзвіниці.. монотонне баламкав одинокий дзвін (Гжицький, У світ.., 1960, 11). 2. Недбало махати. А впорожні йшла [Улянка] помалу, човгаючи ногами і безсило баламкаючи руками (Л. Укр., III, 1952, 664). Словник української мови в 11 томах
  8. баламкати — Баламкати, -каю, -єш гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк. Словник української мови Грінченка