балансер
БАЛАНСЕ́Р, а, ч.
1. Акробат, який балансує на канаті, кулі й т. ін.
У сучасному цирку на моноциклі виступають акробати, жонглери, балансери, музиканти (з газ.).
2. мн. Органи опори і прикріплення у личинок більшості хвостатих земноводних.
Інша назва балансерів – опорні нитки (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me