балансер

БАЛАНСЕ́Р, а, ч.

1. Акробат, який балансує на канаті, кулі й т. ін.

У сучасному цирку на моноциклі виступають акробати, жонглери, балансери, музиканти (з газ.).

2. мн. Органи опори і прикріплення у личинок більшості хвостатих земноводних.

Інша назва балансерів – опорні нитки (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балансер — балансе́р іменник чоловічого роду, істота акробат Орфографічний словник української мови
  2. балансер — -а, ч. 1》 діал. Те саме, що акробат. 2》 зоол. Орган прикріплення та опори у личинок більшості хвостатих земноводних. Великий тлумачний словник сучасної мови