баласт

БАЛА́СТ, у, ч.

1. Додатковий вантаж (пісок, камінь і т. ін.) на судні або аеростаті для надання їм потрібної стійкості при недостатньому корисному вантажі, а також для регулювання висоти польоту повітроплавальних апаратів.

Щоб піднятися вище, з кулі скидають спеціально взятий для цього баласт і цим полегшують її (з навч. літ.).

2. с. г. Домішка до дуже дрібного насіння для забезпечення рівномірного висіву його.

Якщо невелику кількість білої гірчиці на гектар висіяти звичайною сівалкою не можна, то до неї як баласт додається просяна лузга, тирса (з наук. літ.).

3. перен. Що-небудь непотрібне, зайве.

Майже всяке паливо складається з двох частин: горючої і негорючої (баласту) (з наук. літ.);

// Людина, яка не дає ніякої користі, є тягарем для кого-небудь.

Тоді вона була .. нареченою, а тепер вона була б “міщанкою”, “баластом” (В. Винниченко);

Нарвало на нозі, ходити не можу, баластом у кулеметному взводі неохота бути (М. Шеремет).

4. Верхній шар залізничного полотна з піску, гравію, шлаку і т. ін., на який кладуть шпали.

Поїзд, збиваючи стовпи дрібного баласту й сміття, швидко підходив до перону вокзалу (Іван Ле).