балахончик

БАЛАХО́НЧИК, а, ч.

Зменш. до балахо́н.

Стилісти одягли юну співачку у милий джинсовий балахончик (із журн.);

Гладенько поголений красень у модному балахончику посміхався з телеекрана (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me