балахончик
БАЛАХО́НЧИК, а, ч.
Зменш. до балахо́н.
Стилісти одягли юну співачку у милий джинсовий балахончик (із журн.);
Гладенько поголений красень у модному балахончику посміхався з телеекрана (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me