балбес

БАЛБЕ́С, а, ч., розм.

Розумово обмежена, тупа людина; йолоп.

Відкрутили з товаришем у інвалідній колясці фару, а потім звернули на .. Гриня, двієчника й балбеса (Ю. Мушкетик);

На останній парті він почував себе балбесом (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me