балбес
БАЛБЕ́С, а, ч., розм.
Розумово обмежена, тупа людина; йолоп.
Відкрутили з товаришем у інвалідній колясці фару, а потім звернули на .. Гриня, двієчника й балбеса (Ю. Мушкетик);
На останній парті він почував себе балбесом (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me