балет
БАЛЕ́Т, у, ч.
1. Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургійний задум.
Це був удар. А для дівчини, що з дитинства мріє про балет і вважає себе неабиякою красунею, – подвійний (Г. Усач);
Драматичні театри, театри драми і музичної комедії, опери та балету, дитячі театри працюють на господарському розрахунку (з наук.-попул. літ.).
2. Театральна вистава, зміст сюжету якої розкривається засобами танцю, міміки й музики.
– А мені здається, що я на якійсь оригінальній опері чи балеті.., – шепотіла Ватя (І. Нечуй-Левицький);
Якщо вас виховували в українській родині, якщо ви знаєте трохи українську історію і культуру, вам буде приємно прогулятися вулицями міста, ще раз побачити історичні місця, українську виставу чи балет (А. Михайленко);
// Музичний твір, що становить основу такої вистави.
Вони сідали в перших рядах і чекали, коли відзвучить недовга увертюра до балету (М. Бажан);
Композитор А. Кос-Анатольський розповів про свою роботу над балетом “Хустка Довбуша” (з мемуарної літ.);
Балет композитора Кирила Данькевича “Лілея” вражає своєю мелодійністю (з газ.).
3. Колектив артистів, виконавців цієї вистави.
До зали .. впорхнув гурт славнозвісного Батилового балету (Н. Королева);
Так мова повстає і ніби річка плине Про жанри, про пейзаж, про різних малярів, Про композиторів, балет і тенорів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
(1) Бале́т на льоду́ – вид мистецтва, в якому танці виконуються на ковзанах.
Плавне ковзання, стрімкий політ, динаміка рухів разом з акторською майстерністю дали можливість створити чудове й оригінальне мистецтво – балет на льоду (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- балет — бале́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- балет — Танок, танчество Словник чужослів Павло Штепа
- балет — [балет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- балет — (фр. ballet, від лат. ballo — танцюю) — 1. Музично-хореографічна вистава, де художній зміст, думки та почуття дійових осіб розкриваються засобами музики, танцю і пантоміми. Словник-довідник музичних термінів
- балет — -у, ч. 1》 Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургічний задум. 2》 Театральна вистава з певним сюжетом, який розкривається засобами танцю, міміки й музики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балет — бале́т (франц. ballet, з італ. balleto, від ballo – бал) вид сценічного мистецтва, в якому зміст вистави розкривається засобами класичного танцю, міміки й музики; твір, призначений для втілення в музично-хореографічних образах. Словник іншомовних слів Мельничука
- балет — 1. різновид театрального видовища, у якому гол. засобом вираження є танець, що виконується танцюристами у музичному супроводі, на фоні сценічного оформлення; 2. музичний твір, написаний спеціально як канва для балетної вистави; 3. танцювальний колектив. Універсальний словник-енциклопедія
- балет — БАЛЕТ (мистецтво театрального танцю), ХОРЕОГРА́ФІЯ. Сором сказати, що нині фізкультура зовсім знищила балет, усі танцюють спортивних танців, а балет, як галузь мистецтва, перейшов до законсервованого вигляду (Ю. Словник синонімів української мови
- балет — Бале́т, -ту, -тові; -ле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- балет — БАЛЕ́Т, у, ч. 1. Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургічний задум. Бале́т на льоду́ — вид мистецтва, в якому танці виконуються на ковзанах. Плавне ковзання, стрімкий політ, динаміка рухів.. Словник української мови в 11 томах