балканізація

БАЛКАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Політичний і етнокультурний феномен безперервного поділу колись спільного державного чи регіонального об'єднання внаслідок поглиблення суперечностей, мовних і релігійних відмінностей між його частинами (за назвою Балканського півострова).

Феномен балканізації торкається в першу чергу гірських районів (з наук.-попул. літ.);

Термін “балканізація” набув особливої популярності після статті прем'єра Великої Британії Гордона Брауна, присвяченій трьохсотліттю об'єднання Англії і Шотландії, де він обіцяв не допустити балканізації Об'єднаного Королівства (із журн.);

Крім самого Балканського півострова, де вкрай болючого процесу балканізації зазнала колишня Югославія, а раніше Австро-Угорщина, цей феномен торкнувся держав Закавказзя та ін. (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балканізація — балканіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови