1. Словник української мови у 20 томах

балотування

БАЛОТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. балотува́ти.

У Греції парламентарям, які до балотування в законодавчий орган служили в армії, після закінчення повноважень назавжди заборонено повертатись до служби у Збройні сили (із журн.);

У містечку Яворові жителька не дала згоди на балотування її в депутати, залишивши письмову відмову (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балотування — балотува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. балотування — -я, с. 1》 Дія за знач. балотувати. 2》 Коливання або зміщення щільного тіла чи органа в одній із порожнин організму людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Балотування — Таємне голосування, за допомогою якого брати ложі приймають найважливіші рішення: прийняття нового члена, вибори Достойного майстра, Cкарбника і под. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. балотування — балотува́ння (італ. ballottare – обирати кулями, від ballotta – куля) голосування піднесенням руки або опусканням до урни бюлетенів під час обрання тієї чи іншої особи. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. балотування — БАЛОТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. балотува́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. балотування — рос. баллотирование (італ. ballottare — обирати кулями, від ballota — куля) — голосування піднесенням руки або опускання до урни бюлетенів під час обрання тієї чи іншої особи. Eкономічна енциклопедія