балюстрада
БАЛЮСТРА́ДА, и, ж.
Поручні балконів, галерей і т. ін., утворені з ряду фігурних стовпчиків або колонок, з'єднаних зверху перекладиною.
Покрівля галереї рівна, з балюстрадою (Леся Українка);
На терасі надзвичайне видовище: з краю, біля балюстради, наставивши до сонця одно своє око, стоїть на стільці Сонячна машина (В. Винниченко);
Ліда встала з крісла, спершись на балюстраду, і дивилася вниз на асфальтовану вулицю (М. Трублаїні);
За горіховою масивною балюстрадою посередині мавзолею стоїть самотня кам'яна гробниця (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балюстрада — балюстра́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- балюстрада — Поруччя, поручні, поренчата, див. парапет, перила, рампа Словник чужослів Павло Штепа
- балюстрада — -и, ж. Поручні балконів, галерей і т. ін., утворені з ряду фігурних стовпчиків або колонок, з'єднаних зверху перекладиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балюстрада — балюстра́да (франц. balustrade, з італ. balaustrata) невисока огорожа сходів, терас, балконів з фігурних стовпчиків (балясин), з’єднаних угорі горизонтальним брусом або бильцями. Словник іншомовних слів Мельничука
- балюстрада — Балюстра́да, -ди; -ра́ди, -ра́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- балюстрада — БАЛЮСТРА́ДА, и, ж. Поручні балконів, галерей і т. ін., утворені з ряду фігурних стовпчиків або колонок, з’єднаних зверху перекладиною. Покрівля галереї рівна, з балюстрадою (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- балюстрада — (фр. < італ.) Невисока наскрізна огорожа балконів, терас, галерей, сходів або дахів, яка сформована балясинами чи стовпчиками, вгорі з'єднана перилами, плитою, а внизу спирається на цоколь у вигляді бруса, що може бути оформлений різними обломами. Архітектура і монументальне мистецтво