бандажник
БАНДА́ЖНИК, а, ч., спец.
Той, хто виготовляє бандажі.
Бандажник третього розряду повинен знати будову спеціальних пристроїв та контрольно-вимірювальних приладів для визначення температури нагрівання бандажів (із журн.);
До переліку важких робіт і робіт, пов'язаних зі шкідливими та небезпечними умовами праці, який затверджено Міністерством охорони здоров'я України, внесено також професію бандажника (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me