банечка

БА́НЕЧКА, и, ж.

Зменш. до ба́нька² 2.

У городі Смоленську сім тріумфальних брам, з вежами й вежечками, з цибулястими куполами й баньочками [банечками], розмальованими й позолоченими, аж за очі бере (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me