банечка
БА́НЕЧКА, и, ж.
Зменш. до ба́нька² 2.
У городі Смоленську сім тріумфальних брам, з вежами й вежечками, з цибулястими куполами й баньочками [банечками], розмальованими й позолоченими, аж за очі бере (Б. Лепкий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me