банкірка

БАНКІ́РКА, и, ж., розм.

Жін. до банкі́р.

“Це дивно – скільки німкень воліють не замислюватися про способи здійснення банківських внесків тільки через те, що не хочуть розмовляти з байдужим банкіром у строгому діловому костюмі, який не має жодного уявлення про їхні потреби”, – каже винахідлива банкірка (з газ.);

Серед жінок-депутатів є педагоги, бізнес-леді, лікарі, банкірки і держслужбовці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me