банкірка
БАНКІ́РКА, и, ж., розм.
Жін. до банкі́р.
“Це дивно – скільки німкень воліють не замислюватися про способи здійснення банківських внесків тільки через те, що не хочуть розмовляти з байдужим банкіром у строгому діловому костюмі, який не має жодного уявлення про їхні потреби”, – каже винахідлива банкірка (з газ.);
Серед жінок-депутатів є педагоги, бізнес-леді, лікарі, банкірки і держслужбовці (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me