банк-дилер

БАНК-ДИ́ЛЕР, ~у-~а, ч.

Комерційний банк, який виступає продавцем державних цінних паперів на фондовому ринку.

Великий банк-дилер може мати депозити в іноземній валюті в інших банках, які розташовані у фінансових центрах, де ця валюта є внутрішньою (з наук. літ.);

У межах національного ринку банк-дилер при купівлі-продажу цінних паперів безпосередньо взаємодіє з клієнтом (з наук. літ.);

Відповідно до угоди про комплексне обслуговування банк-дилер відкриває банку-інвестору розрахунковий рахунок на біржі для здійснення фінансових операцій (з навч. літ.).