банк-емітент

БАНК-ЕМІТЕ́НТ, ~у-~а, ч.

1. Банк, який випустив в обіг грошові знаки, цінні папери чи платіжно-розрахункові документи.

Банк-емітент видає платіжну картку клієнтові після ретельної перевірки його фінансового стану та оцінки кредитоспроможності (з навч. літ.);

Банк-емітент є основною стороною, фінансово зобов'язаною оплатити документи, що відповідають умовам акредитиву. Тому як банк-емітент повинен виступати відомий і досить надійний банк (з мови документів).

2. Уповноважений банк, який є членом платіжної системи, обслуговує карткові рахунки та видає банківські платіжні картки, а також проводить розрахунки з торговцями.

Платник подає до банку-емітента заяву для отримання чекової книжки, а також платіжне доручення на депонування коштів (з мови документів);

Банк-емітент перевіряє правильність оформлення чека та перераховує кошти на рахунок чекотримача (з мови документів).