баніта
БАНІ́ТА, и, ч., рідко.
Те саме, що бані́т.
[Турський:] Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою, паливодою об'явлено, до двору не пускають, у Варшаві жить забороняють! (І. Карпенко-Карий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баніта — Бані́та: — вигнанець, підданий остракізму [3] Словник з творів Івана Франка
- баніта — бані́та іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- баніта — див. баніт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баніта — ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом). Словник синонімів української мови
- баніта — БАНІ́ТА, и, ч., рідко. Те саме, що бані́т. [Турський:] Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою, паливодою об’явлено, до двору не пускають, у Варшаві жить забороняють! (К.-Карий, II, 1960, 8). Словник української мови в 11 томах