баніта

БАНІ́ТА, и, ч., рідко.

Те саме, що бані́т.

[Турський:] Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою, паливодою об'явлено, до двору не пускають, у Варшаві жить забороняють! (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баніта — Бані́та: — вигнанець, підданий остракізму [3] Словник з творів Івана Франка
  2. баніта — бані́та іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  3. баніта — див. баніт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. баніта — ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом). Словник синонімів української мови
  5. баніта — БАНІ́ТА, и, ч., рідко. Те саме, що бані́т. [Турський:] Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою, паливодою об’явлено, до двору не пускають, у Варшаві жить забороняють! (К.-Карий, II, 1960, 8). Словник української мови в 11 томах