баптизм

БАПТИ́ЗМ, у, ч.

Один із напрямів протестантизму, прихильники якого обстоюють хрещення віруючих у зрілому, свідомому віці і вважають Біблію єдиним незаперечним духовним авторитетом.

Усвідомлення віри і поведінка християн у баптизмі досягається через узгодження їхнього життя з Євангельським Завітом, тому особлива увага приділяється вивченню Святого Письма (з наук.-попул. літ.);

Баптизм виник 1609 р., коли Джон Сміт хрестився вдруге сам (обмиванням) і хрестив вдруге своїх прихильників (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баптизм — бапти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. баптизм — -у, ч. Одна із найбільших протестанських течій у християнстві, що заперечує більшість релігійних обрядів і визнає хрещення тільки в дорослому віці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баптизм — БАПТИЗМ (від грецьк. βαπτνζω — занурюю, хрещу) — один із напрямів протестантизму, що зародився в Англії на поч. XVII ст. Послідовники... Філософський енциклопедичний словник
  4. баптизм — БАПТИ́ЗМ, у, ч. Учення однієї з християнських сект, що заперечує більшість релігійних обрядів і визнав хрещення тільки в дорослому віці. Словник української мови в 11 томах