1. Словник української мови у 20 томах

барахольник

БАРАХО́ЛЬНИК, а, ч., розм.

1. Людина, що скуповує та перепродує старі речі.

Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (І. Микитенко).

2. зневажл. Погана людина.

– У мене дома порядок повний, .. а за твоїх барахольників сам в одвіті. Ти та ще отакі, як ти, чого терпите у себе погань всяку? (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барахольник — барахо́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. барахольник — -а, ч., розм. 1》 Людина, що скуповує та перепродує старі речі. 2》 зневажл. Про погану людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барахольник — А, ч. 1. Франт, людина, що має багато одягу. 2. Речовий ринок. Словник сучасного українського сленгу
  4. барахольник — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. Словник синонімів української мови
  5. барахольник — БАРАХО́ЛЬНИК, а, ч., розм. 1. Людина, що скуповує та перепродує старі речі. Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (Мик., II, 1957, 243). 2. зневажл. Словник української мови в 11 томах