барбекю

БАРБЕКЮ́, невідм., с.

1. Страва з м'яса або риби, яку готують на решітці на відкритому повітрі.

У меню багатьох елітних ресторанів традиційні шашлики поступилися місцем екзотичній страві – барбекю (з газ.);

Турбаза “Буковель” була вщент заселена приїжджими з усієї України організаторами, учасниками та вболівальниками Першого українського чемпіонату з барбекю – екзотичної для Карпат м'ясної страви (з газ.);

Барбекю з карася.

2. Спеціальний пристрій для приготування такої страви.

Іван Олександрович – майстер з навичками роботи більш як тридцять років. Він виготовляє не лише традиційні печі й каміни, а також барбекю та інші нестандартні конструкції (з газ.);

М'ясо – свиняче, теляче, куряче, риб'яче і навіть скибки дині, ананасів та іншого апетитного продукту – рум'янилися на гарячих решітках барбекю (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барбекю — барбекю́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. барбекю — незм. і невідм., ч. Різновид шашлику. Великий тлумачний словник сучасної мови