бардачок
БАРДАЧО́К, чка́, ч., розм.
1. Зменш. до барда́к 1.
Тодось, сп'янівши, роздавав князівства: – .. Гошко, забирай ліси і пасовиська, відкривай кінний завод. – Що мені завод? Краще бардачок... (Григорій Тютюнник).
2. Невеличке відділення в автомобілі, яке знаходиться поруч зі щитом керування і признач. для зберігання документів, ключів і т. ін.
– А ти що – нетутешній? – дістав з бардачка цигарку водій, черкнув запальничкою, затягнувся (В. Шкляр);
Я кладу в бардачок карту, ліхтарик і вирушаю на пошуки потрібного мені місця (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бардачок — бардачо́к іменник чоловічого роду вбудована шухлядка в автомобілі розм. Орфографічний словник української мови
- бардачок — -чка, ч., розм. Невелике відділення в автомобілі, що знаходиться поруч із щитом керування і призначене для збереження документів, ключів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бардачок — (-чка) ч.; авто, жрм. Відділення для всіляких дрібниць на передній панелі в кабіні автомобіля. Я кладу "Хай пауер" в бардачок... і вирушаю на пошуки потрібного мені місця (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 51. Словник жарґонної лексики української мови